ПСАЛОМ 69 1Диригентові. На мелодію “Лілея”. Псалом Давида. 2Спаси мене, Боже, бо води загрожуютьмоєму життю! 3Я загруз у глибокому болоті й немає на що опертись ногами. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна течія підхоплює мене. 4Я втомився, волаючи про допомогу, – горло моє пересохло, в моїх очах потемніло в очікуванні допомоги мого Бога. 5Тих, котрі без причини ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Вороги, які безпідставно мене переслідують, стали сильними й вимагають повернути те, чого я не брав. 6Боже, Ти знаєш, яким нерозумним я був, – мої помилки не приховані від Тебе. 7Нехай же через мене не будуть засоромлені ті, які покладають надію на Тебе, Господи. Господи Сил! Нехай з моєї вини не вкриються ганьбою всі, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїлів! 8Адже заради Тебе я терплю зневагу, і сором покрив моє обличчя. 9Чужим я став для моїх братів, – стороннім для синів моєї матері, 10бо ревність щодо Твого Дому з’їдає мене; на мене впало знущання тих, що Тебе зневажають. 11Коли я плакав, упокорюючи постом свою душу, то й цим докоряють мені. 12Одягнувши замість одягу веретище, я став для них посміховиськом. 13Про мене говорять ті, котрі сидять при брамі, співають про мене п’яниці. 14Але я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, у великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене! 15Витягни мене з трясовини, щоб я не втопився, визволь мене від тих, що ненавидять мене, – від водних глибин! 16Нехай не накриють мене водяні хвилі, й не поглине мене глибина, – хай не стулить наді мною своєї пащі безодня. 17Обізвися до мене, Господи; задля доброти Твого великого милосердя і багатства Своїх щедрот зглянься наді мною! 18Не відверни Свого обличчя від Твого слуги, бо я в скруті. Негайно обізвись до мене! 19Наблизься до мене і визволи мене, – всупереч очікувань моїх ворогів, визволь мене! 20Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, що завдають мені болю. 21Ганьба розбила серце моє, і я знесилився; я сподівався на співчуття, але надаремно, – не знайшов я і втішителів. 22Дали Мені до їжі жовч, а в спразі Моїй напоїли Мене оцтом. 23Нехай їхня пожива стане для них пасткою, а уявна безпечність – тенетами. 24Нехай потемніє їм в очах, щоб не бачили, а їхні крижі хай назавжди залишаться зігнутими. 25Вилий на них Своє обурення, і нехай їх охопить Твій палаючий гнів. 26Нехай їхнє поселення стане порожнім, а в їхніх оселях хай не буде мешканців, 27тому що вони переслідують того, кого Ти вразив, і примножують біль тому, кому Ти завдав ран. 28Додай провину до їхньої провини, і хай обмине їх Твоя праведність. 29Нехай будуть викреслені з Книги життя, хай не будуть вписані разом з праведними. 30Я ж убогий і страждаю; нехай спасіння Твоє, Боже, піднесе мене високо. 31А я прославлятиму Ім’я Боже в пісні, з вдячністю Його величатиму. 32І це буде Богові приємніше, ніж теля, або віл з рогами й ратицями. 33Побачать це покірні й зрадіють. Та й ви, котрі Бога шукаєте, – нехай оживе ваше серце! 34Адже Господь вислуховує нужденних, і не залишить без уваги своїх в’язнів. 35Хай величають Його небеса і земля, море і все, що в них рухається! 36Бог врятує Сіон і відбудує міста Юди, аби можна було в них жити і ними володіти. 37Нащадки Його слуг одержать їх у спадщину; ті, що люблять Його (Боже) Ім’я, житимуть там. БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023) #ДуховнийШлях
