ПОМИСЛИ ВІД: Бога, диявола, людини. Св. Йоан Касіян. V століття. Уродженець Скіфії
#повчаннясвятих #аудіокнига Підтримати канал: ❤ Моно Банка Друзі, буду вдячний за донат 50 або 100 грн. на озвучку нових актуальних аудіо. Кожний запис потребує багато сил та часу, а ваша підтримка надихає творити більше та краще. ❤️ Моно Банка ❤️Моно карта 5375 4112 1176 7392 -------------------------------------------------------------------------- Він жив у IV-V століттях і родом походив з Римської імперії. Іван Касіян народився близько 360 року, ймовірно, в області Скіфії, на північному Причорномор'ї та нижньому Дунаї (тодішня Римська провінція, а сьогодні землі Румунії). Про боротьбу з помислами, а через них - зі злими духами Святий Йоан Касіян - Огляд духовної боротьби 155. Міркування. Попри всі зусилля неможливо бути уважними до себе повсякчас. Ум ніяк не втримати від блукання. Навіть тоді, коли серце поривається до споглядання, ум, непомітно вирвавшись звідти, ширяє-блукає деінде. Безліч разів щоденно полониться він пустими мріями. Тим-то охоплює нас відчай, чи зцілимось ми коли-небудь від цієї немочі? Здається, усі наші подвижницькі труди -марні, бо душа, незважаючи на всі старання, щохвилини літає-блукає світами. Тільки повернеш її страхом Божим до духовного споглядання, як вона тут же зникає з виду. І коли навіть випередиш її намір втекти, схопиш і силою притягнеш її до споглядання, зв'язуючи її, немовби ланцюгом, напруженою уважністю серця, то й тоді вона вислизає -швидше від вугра — з внутрішнього святилища. Трудячись так щодня і не досягаючи в цьому ніякого поступу, мимоволі думаєш, що таке блукання думок — властиве людській природі: воно, напевно, не залежить від нас. (Повч. 7:3) 156. Небезпечно поквапно робити висновки, не дослідивши належно діла. Через своє безсилля чи невміння не треба гадати, що поступ взагалі неможливий — подібно до того, як хтось, не вміючи плавати, зробить висновок: оскільки моє тіло не тримається на воді, то жодне тіло не буде триматися на воді — така вже, мовляв, природа тіл, що вони не можуть плавати. Та яким би логічним не видавався такий висновок — досвідом він аж ніяк не підтверджується. — Таке й ваше міркування. За своєю природою ум не може залишатися пустим. Якщо він нічим не зайнятий, неминуче впадає у різні крайнощі та всюди ширяє, допоки людина — довготривалим вправлянням і постійним навиком (що ви називаєте марним трудом) — не пізнає, чим заповнити свій ум, щоб не кружляв даремно в мріях своїх. Так трудячись, набуде людина сили й уміння відбивати ворожі навіювання і непохитно перебувати в стані внутрішнього спокою, якого так прагне. Отож не годиться приписувати людській природі чи Богу — її Творцеві — непостійність і недоладність думок. Бо правдиве слово Писання, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок (Проп. 7:29). Отже, якість наших думок залежить від нас самих. Псалмопівець каже: Щасливий чоловік, що має свою силу в Тобі і Твої дороги має в своєму серці (Пс. 84:6). Тож від нас залежить: чи підносимось ми до Бога в помислах своїх, чи сходимо до речей земних і тілесних. Якби помисли не підлягали нашій владі, Господь не закинув би фарисеям: Чого лукаве думаєте в серцях ваших? (Мт. 9:4). Та й через Пророків не наказував би: Усуньте з-перед Моїх очей нікчемні ваші вчинки (Іс. 1:16), Докіль у тобі перебуватимуть думки твої зловісні? (Єр. 4:14). (Повч. 7:4) 157. Це правда, що багато суєтних помислів навіть всупереч нашій волі тривожить нас і часто без нашого відома спокушає. Вони входять так хитро й непомітно, що нам несила не тільки перешкодити їм, а й навіть зауважити їх. Зродження помислів не залежить від нас, але в нашій владі — відкинути чи прийняти їх. Зрештою, свої думки не завжди треба звалювати на ворожі помисли чи на злих духів, що намагаються посіяти їх. Людина теж повинна змінити свої думки й діла, щоб якщо не завжди, то принаймні якомога частіше в її серці зринали духовні, святі помисли замість тілесних, земних. Коли хтось старанно вивчає Священне Писання, вправляється в псалмоспіві, постить, чуває, постійно пам'ятає про будучність — Царство Небесне або вогненне пекло, про всі діла Божі, тоді злі помисли маліють і з'являються не так часто. Коли ж хтось, навпаки, погруз у мирських турботах і тілесних клопотах, вдається до суєтних і пустих базікань, тоді нікчемні помисли помножуються. (Повч. 1:16-17) Про Святого Касіяна Римлянина - #повчаннясвятих #духовнийшлях #аудіокнига #святі #думки
