Одна з найулюбленіших батярських пісень старого Львова. Давно хотілося зробити її переклад, щоб весь той шарм був доступний і тим, хто не знає польської мови, хоч найбільше люблю її в оригіналі, у тому варіанті обробки, який можна побачити тут: • Ballada o pannie Franciszce Так, є просто чудовий переклад українською, який співає Віктор Морозов, і дуже його раджу - але то варіант передусім для львів'ян, котрі відчувають смак специфічних слів львівської ґвари, а мешканцям центру, півдня чи сходу України доводиться їх розтлумачувати. Ото ж я спробував перекласти якнайближче до оригіналу (хоч їх є кілька), але максимально доступно для всіх, хто знає українську мову. Ну, а родзинкою для львів'ян тут час від часу з'являються світлини і кіно довоєнних львівських вулиць (довоєнних минулого сторіччя). Перепрошую за невеличку зміну на однім з надгробків Янівського цвинтару - запевняю, що насправді там жодна могила від мене не постраждала :) ПАННА ФРАНЦІШКА На Клепарові, за рогатками, Мешкала собі в тата і мами Гарна, мов янгол, жвава, як мишка – Звали ту кралю панна Францішка. А батько панни – різник поважний; Свиней він різав, квікали страшно, Коли їм жити лишалось трішки – Таким був батько панни Францішки. А мама панни за ляду встала; Що батько різав, те продавала: Ковбаски, нирки, шпондри і кишки – То була мама панни Францішки. А недалеко від їх господи Жив молоденький голярчик модний, І в них щоранку купував кишку – Бо закохався в панну Францішку. Ту таємницю вивідав тато: "Хто таке бачив – злидня у хату?! Купуй кишок хоч на три таляри! – А різниківна – не для голяра!.." Як юна пара взнала той вирок, Стала темніша свинячих нирок, І хоч заледве почали жити – Зважились разом життя скінчити. Позичив грошей голярчик в мами, Купив шмат кишки зі стрихнінами, А було того два метри з лишком – З'їв половину, решту – Францішка. Як проковтнули – відчули зразу, Що їм не їсти більше ні разу, І що їм жити лишилось трішки... Таким кінець був панни Францішки. На Клепарові, за рогатками, В могилі двоє сплелись руками, А на ній напис, рівний, як стрижка: "Лежать тут голяр і його Францішка". Не обійтися тут без моралі: Від різниківни ходи подалі! – Бо хоч на метри купуй ті кишки – То не дістанеш панни Францішки. Не для пса ковбаска, Ні коту сметана, Не для голярика Різникова панна! 10.02.2023
