Волинська область, Ковельський район, село Смідин. За переказом найстаршої жительки с. Смідин (1924 р. н), традиції приготування капусти в печі дотримувалася ще і її мама, тому припускаємо, що корені цієї традиції затаїлися набагато глибше. Інформацію про виникнення традиціїї та її побутування збирала односельчанка Надія Тарасівна Шевчук - заслужений вчитель Української РСР, краєзнавець – вивчала й збирала матеріали з історії села Смідина, які в 2013 році лягли в основу книги «Смідин. З глибини віків». Коли православні українці відзначають Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього, у народі його називають Здвиженням, в цей день в селі Смідин, відзначають престольний празник (престольне свято). У храмі відбувається Служба Божа. До свята люди готувалися наперед - старалися до празника викопати картоплю, зібрати ті овочеві культури, які бояться морозу, наводили лад у домі та біля нього. Воздвиження – пісний день. Тому на свято готували тільки пісні страви: це пиріжки з квасолею, до яких обов’язково подавали моканку (розтертий у макітрі часник заправляли олією, за бажанням додавали туди ж солоні огірки), оселедці, смажили рибу, варили картоплю. Але королевою столу була печена капуста! Її смачили огірковим розсолом, олією, часником або заправляли цибулею. Гості, що їхали або йшли у Смідин на празник говорили: «Їдемо у Смідин на капусту». Люди із сусідніх сіл з’їжджаються, аби посмакувати запашною традиційною стравою нашої місцевості. Всі ми звикли бачити уже готову, запашну страву на тарілці, але мало хто знає справжній, старовинний рецепт її приготування, особливо гості свята. Місцева жителька села – Марія Потапівна Поляк, протягом усього свого життя дотримується певних традицій випікання капусти. Ці теплі та «похримані» часом та роботою руки, приготували безліч таких страв як для себе, так і для своїх сусідів. Марія Потапівна завжди готує капусту в печі. Чому в печі? Окрім відчуття духовності та причетності до рідної культури, випікання капусти в печі має певні особливості. На ніч дрова заносять до печі (приблизно два оберемки), вранці її розтоплюють, коли дрова перегоріли і кількість жару достатня, капусту кладуть до печі. Перед тим, як почати випікати капусту господиня говорить молитву, потім на черінь (дно печі, де горять дрова) кидається капуста, закривається піч та заліплюються дверцята піском та глеєм. Для цього потрібно взяти 1 кг глею та кілька жмень піску, додати воду, для того, щоб консистенція стала схожою на м’який пластилін. Зазвичай цей процес робиться на ніч. Вранці глієву масу знімають з «заслонки» (дверцята в печі), капусту виймають з печі, знімають запечені верхні листочки. Далі починаємо безпосередньо готувати страву. Кожна господиня нарізає капусту по- своєму – в основному великими шматочками. Для страви на один полумисок потрібно 1 капустина, два квашенені огірки, 2 зубчика часнику, 2 ст. ложки олії, сіль, перець за смаком, дехто додає розсіл або цибулю та насолоджуються ароматом. Колись для подачі страви використовували глиняний полумисок, тепер господині користуються і сучасним посудом.
