Злата Огневич - Пристрасть ( Корона ) текст пісні: Залишу напевно минуле без жалю, Крок собі на зустріч я зроблю. Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той, що люблю?» На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть. Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих I туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію і собі я зізнаюсь, що люблю. Видіння розтане, як потяг в туманах, Мить на деньці серця збережу. Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?» І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву. Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих I туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію і собі я зізнаюсь, що люблю. Соло. Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих I туман нам як ложе простелю. Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію Все зроблю щоб ти бачив, що люблю.
