Олександр Білаш_ДВА КОЛЬОРИ, обробка Андрія Шилова

The popular Ukrainian song composed by Alexander Bilash on the lyrics of Dmytro Pavlychko "TWO COLORS". Arranged for guitar by Andrey Shilov. The song is published by "AS Guitar Edition" as a separate piece, in the book of "Two Songs by A.Bilash" and also in the book "SONGS OF UKRAINIAN COMPOSERS ARRANGED BY ANDREY SHILOV". The information about the dates of the poet - D.Pavlychko that is in this video was taken from the Internet and turned to be wrong! Apologies to the poet and wishing long and happy life!!! =================================== Пісня Олександра Білаша на вірші Дмитра Павличка "ДВА КОЛЬОРИ" в обробці для гітари Андрія Шилова. Пісня видана видавництвом «AS Guitar Edition» як окрема п'єса, в збірці "Дві пісні О.Білаша", а також в збірці "ПІСНІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ В ОБРОБЦІ АНДРІЯ ШИЛОВА". Білаш з Павличком сиділи на якомусь з'їзді комсомолу. Було нецікаво, вони почали поглядати наліво й направо - почали шукати гарних комсомолок, тому роздивлялися по залу. І раптом попереду Білаш побачив жіночку з накинутою на плечі хусткою: на чорному тлі - червоні троянди, такі яскраві, що просто очі виїдали. Бачиш оту жіночку? - спитав Білаш Павличка. - Дивись, яка хустка - червоне і чорне. Червоне - то любов, а чорне - то журба, - відповів Дмитро Васильович. Я відчув, що це початок пісні, так само як золотошукач відкриває краплину золота, згадує Дмитро Павличко. Ми втекли із засідання, поїхали до Будинку творчості у Ворзелі і в той же день разом з Сашком дописали пісню буквально за півгодини. — Дмитре, — сказав Олександр Іванович, — ми з тобою написали щось таке, що нас переживе. — Доки я не почую, як її заграють у ресторані, не повірю, що народ її полюбить, — відказав Павличко. Білаш схитрив. Десь через рік повів його до ресторану, де грали його знайомі хлопці, й підмовив їх виконати цю пісню. Вона лежала рік у Дмитра Гнатюка, а потім, напередодні жовтневих свят, Гнатюк показав її в ЦК, і там, як він мені розповідав, одна дуже поважна особа сказала - пісню потрібно переробити, тому що вона не є соціалістичною. Але я сказав, що нічого переробляти не буду, і нехай та поважна особа переписує сама. Петро Шелест (саме він був тією поважною особою), дізнавшись про мою відповідь, розлютився, але потім сказав, що чорт з нею, і нехай Гнатюк співає як є. Пісня прозвучала, і почала співатися повсюди. Після цього мене і Білаша викликали у партійну школу, де два кагебісти з нами вели бесіду і сказали, що я мав би прекрасно знати, що таке червоне і чорне - мовляв, ми написали бандерівський гімн. Нам тоді просто кості затерпли, бо ми розуміли, чим це загрожує. Я тоді почав говорити, що рушники, сорочки – навіть на Гуцульщині, звідки я родом, - вишивають червоно-чорними нитками. Я сказав, що це народна вишивка, а отже, і народна пісня. Врешті-решт я навіть запитав їх: а який прапор був у Паризької комуни? Я був начитаний і знав, що Паризька комуна мала червоно-чорний прапор. Коли я їм це сказав, вони затихли. Інформація про дати Д.Павличка, яка потрапила до цього відео, була взята з Інтернету і виявилася хибною. Вибачення поетові і довгих років щасливого життя! #AlexanderBilash #TwoColors #AndreyShilov #classicalguitar #BestGuitarArrangements #rare #UkrainianGuitarists #UkrainianGuitarMusic #ДваКольори #interesno #GuitarVirtuosos #ОлександрБілаш #DmytroPavlychko #ДмитроПавличко #guitar