7-й день | Дев'ятниця за душі померлих | Дев'ятниця за душі в Чистилищі

Дев'ятниця за душі померлих | Дев'ятниця за душі в Чистилищі | 7-й день Найбільшу вартість для душ чистилища має відправлена за них Служба Божа. Вступна молитва: О мій Боже, Отче милосердя й усякої розради, я жертвую Тобі цю дев’ятницю за всіх померлих, які страждають у чистилищі, моїх рідних і близьких, моїх доброчинців і ворогів. Щоб дати їм полегшу в їхній муках, я жертвую Тобі, мій Боже, свої молитви, прагнучи розважати великі терпіння, які мусять переносити ці бідні душі. Прагну прийти до них з допомогою і отримати для себе ласку, про яку Тебе покірно прошу через їхнє заступництво (вкажіть намірення). Розважання над Божим Словом: “Бо ми знаємо, що навіть якщо наше земне житло буде зруйноване, ми матимемо житло від Бога, дім нерукотворний, вічний на небі. Отже, маючи цю довіру, ми знаємо, що поки ми перебуваємо в тілі, далеко від Господа, ми ходимо вірою, а не видінням. І ми маємо надію… і краще воліємо вийти з тіла, щоб жити біля Господа. Ось чому ми намагаємося з усіх сил догодити Йому: чи ми в тілі, чи поза тілом. Бо всім нам належить постати перед судом Христовим, щоб кожен отримав відплату за те, що вчинив у тілі, чи то добро, чи зло.“ (2 Коринтян 5:1, 6-10). Наше тіло, наші земні обставини — це лише тимчасове житло. Людина схильна триматися за цей світ, за матеріальні опори, за здоров’я, за молодість. Але Павло нагадує: усе це минуще. Наше справжнє житло — не тут. Поки ми перебуваємо в тілі, ми живемо між двома реальностями — земною й небесною. Ми ще не бачимо Бога обличчям до обличчя, але віримо, що Він близько. Ми не маємо доказів, але маємо досвід — віру, яка зростає у нашому щоденному житті. Ходити вірою — означає покладатися не на очі, а на серце, не на те, що можемо відчути, а на Того, Хто нас веде. Це шлях довіри, який очищає і вчить зрілої любові. Павло не говорить про втечу від життя, а про прагнення до повноти єдності з Богом. Для того, хто любить Господа, смерть перестає бути страшною — вона стає поверненням додому. Так, ми ще маємо завдання тут, ми покликані служити, любити, жити для інших, але в глибині душі зріє спокійне очікування зустрічі з Тим, кого вірою любимо. Ось чому ми намагаємося з усіх сил догодити Богові, не зі страху перед судом, а з любові. Бо якщо ми справді віримо, що житимемо з Ним вічно, то вже тепер хочемо бути схожими на Нього, приносити добро, і подобатись Йому. Це слово навчає нас спокійно приймати тимчасовість життя, не прив’язуватися до земного, але й не нехтувати ним. Ми створені для неба, але саме на землі вирішується, ким ми будемо у вічності. Наша віра — це дорога додому. І кожен крок, зроблений у любові, — це цеглина у вічному домі, який Бог приготував для нас. Отче наш… (5 разів) Богородице Діво… (5 разів) Вічний відпочинок дай померлим, Господи, а світло вічне нехай їм світить, нехай спочивають у мирі вічному. Амінь! (5 разів) Молитва до Милосердного Бога: Наймилосердніший Ісусе, Ти сам сказав, що бажаєш милосердя, тому приводжу до помешкання Твого Наймилостивішого Серця чистилищні душі, душі, які Тобі дуже милі, але повинні виплачувати Твоїй справедливості; хай струмені Крові і Води, які виплили з Твого Серця, погасять полум'я чистилищного вогню, щоб і там прославилася сила Твого Милосердя. Царю вічного спокою, щастя і прощення! Тільки Ти один Своєю ласкою всіх Спасаєш, Ти є джерелом Милосердя. Не дивися на їхні провини, полегши їхні терпіння і визволи їх від мук чистилища. Господи Боже Всемогутній! Прошу Тебе заради Найдорожчої Крові, яка витекла з Пресвятого Серця Твого Сина, Ісуса Христа: визволи бідні душі з чистилища, щоб вони ввійшли до Твоєї слави, і прославляли Тебе навіки віків. Амінь. О Маріє, Мати Божа, допоможи страждаючим душам чистилища Своїм могутнім заступництвом.