Кобзарство. Епічна традиція | Тарас Компаніченко

У цьому відео ми познайомимося з Тарасом Компаніченком - героєм проекту «Кобзарство. Епічна Традиція», кобзарем Київського Кобзарського цеху. Компаніче́нко Тара́с Ві́кторович — український культурний та церковний діяч (УАПЦ), пластун, композитор, поет, кобзар, бандурист, лірник, загалом мультиінструменталіст. Також текстолог, музиколог та історик-музикознавець. Дослідник та популяризатор епічної, середньовічної та барокової музичної традиції України. Лідер музичного гурту «Хорея Козацька». Заслужений артист України (2008). Народний артист України (2019). З початком повномасштабного вторгнення російської федерації до України, мобілізувався до ЗСУ, старший солдат 241 окремої бригади територіальної оборони. Також у ЗСУ від 2024 його старший син Богуслав Компаніченко. Лауреат Шевченківської премії 2023. Народився у Києві, походить із родини депортованих козаків Деркачівки Лебединського повіту. Батьки, кандидати технічних наук, докладали всіх зусиль, щоби син виростав в українському середовищі. Коли Тарас був маленьким, батько подарував йому бандуру, з якою хлопець уже не розлучався. Навчався в одній із небагатьох шкіл Києва з українською мовою викладання; паралельно — у музичній школі, за класом бандури. Згодом навчався у Косівському училищі прикладного та декоративного мистецтва, потім — у Львівському інституті прикладного мистецтва. Згодом перевівся до Києва до Української академії мистецтв. З кінця 1980-х років — у національному русі, член Спілки Незалежної Української Молоді (СНУМ). Учасник багатьох показових виступів на бандурі ще в часи радянського союзу. У 1990-х вдається до систематичної реконструкції традиційного кобзарсько-лірницького репертуару в супроводі кобзи Остапа Вересая, старосвітської бандури та колісної ліри. Значну частину репертуару становлять епічні твори: думи, старовинні канти Почаївської лаври, так звані запорозькі пісні, козацькі псалми, лицарські пісні, невольничі плачі, богомільні пісні, побожні псальми та канти, духовна та світська лірика. Створені у пізньому середньовіччі пам'ятки музики та літератури частково дійшли до наших днів в усній традиції (часом збереглись в рукописному чи друкованому збірниках) та дідівських піснях. Окрім сліпецького, старцівського чи дідівського репертуару, виконує (як керівник ансамблю Хорея Козацька) пам'ятки старовинної музики та літератури Руси-України XV—XVIII ст. Твори на слова поетів XVI—XVIII ст. Д. Наливайка, Д. Братковського, І. Величковського, Т. Прокоповича, Стефана Яворського, Г. Сковороди. Бере участь у популярних фестивалях: «Країна мрій», «Трипільське коло». 2002 року взяв участь у громадському паломництві до місць масових поховань української інтелігенції — урочища Сандармох та Соловецьких островів. Член Центрального Проводу Республіканської платформи. Композитор і актор у фільмі Павла Когута «Посттравматична рапсодія». З 2018 року веде передачу «Хорея Козацька» на UA: Радіо Культура. У 2019 році пісня Т. Компаніченка «Завжди Україна буде» стала одним із саундтреків до фільму «Незламні». Компаніченко — активний учасник Помаранчевої революції, під час якої багато виступав на головній сцені Майдану. Під час Революції Гідності дав десятки концертів на Майдані, виконував пісні військового циклу. Після початку російсько-української війни у березні 2014-го — частий гість зони бойових дій, де виступав перед воїнами української армії та добровольцями. Учасник волонтерського руху. Автор низки поетичних творів, створених у старосвітському ключі, зокрема Думи про битву на Савур-могилі; і пісні "Та шукав козак чести й слави...", присвячених українським воїнам, загиблим в Іловайському котлі. 🎶 Кожен ролик з серії портретів-кобзарів розповідатиме історію життя та творчого шляху окремого кобзаря, його зв'язок з традиціями та внесок у збереження цієї унікальної спадщини. Дізнайтеся більше про особистий досвід, думки та роздуми кобзарів, які продовжують жити та творити в сучасній Україні, зберігаючи багатовікову кобзарську традицію. Проєкт «Кобзарство. Епічна традиція» реалізовується Асоціацією «Дивись українське!» у співпраці з Київським Кобзарським Цехом, Харківським Кобзарським Цехом та Львівським Кобзарським Цехом за підтримки Українського Культурного Фонду, за сприяння Культурної інституції «Міжвухами» та Національної Академії мистецтв України. Дякуємо за багаторічну підтримку збереження кобзарської традиції Фонду МХП-Громаді. #ДУМАПроект #Кобзарство #КультурнаСпадщина #КобзарствоЕпічнаТрадиція #УКФ #ЗаПідтримкиУКФ #УкраїнськіДуми #СучаснеКобзарство #ЗбереженняКультури #ІнклюзивністьВМистецтві #ТрадиціїУкраїни #КобзарствоУкраїни #ЕтноМузика #УкраїнськіТрадиції #ЛіроЕпічніТвори #ФольклорУкраїни #МистецькіПроекти #СпадщинаКобзарів #МХП #МХПГромаді #WatchUkrainian #ДивисьУкраїнське

Смотрите также