Вишивка – один з видів декоративного мистецтва, в якому орнаментальне та сюжетне зображення на тканині, шкірі чи повсті виконується різними ручними або машинними швами. Вишивка виникла ще на примітивному одязі людини кам‘яного віку. Тисячоліття тому, з моменту появи першого стібка зародилося це дивовижне мистецтво. З його допомогою первісні люди декорували свій одяг таємничими знаками. Уже в першому тисячолітті до нашої ери вишивка досягла високого художнього рівня в народів Стародавнього Вавілону, Греції, Риму, Китаю, Індії, Ірану. Особливою пишністю відзначалася вишивка Візантії. Вплив її позначився на вишивальному мистецтві країн Середньовічної Європи і Київської Русі. На Україні вишивка відома з давніх часів. Наші далекі пращури використовували вишивку як оберіг, завдяки різноманітним знакам-символам. Символ-оберіг --- умовне позначення якогось предмета, поняття або явища. Художній образ, якому приписують надприродну здатність захищати свого власника. Наші предки могли буквально “читати” вишивку як книгу, тому що кожен символ в орнаменті мав своє значення. Вишивкою прикрашали одяг та предмети хатнього побуту, які мали найбільш значуще значення в житті людей. Крім основного призначення – прикрашення одягу та інтер‘єрно-обрядових тканин, вишивка була і самостійним твором у якості панно, картини, портрету. Незважаючи на те що на дворі вже давним-давно панує двадцять перше століття, вишивка «оберіг» як і раніше залишається актуальною. В українській народній вишивці відомо понад 100 технік вишивання. Створювати візерунки для вишивання можна за власною уявою та шляхом комбінування різних елементів . Так народжуються численні зразки геніальних композицій, неперевершених за рівнем художнього виконання. Гармонійне поєднання кольорів вишивки часто полягає в урівноваженості теплих і холодних, темних і світлих тонів. Створення малюнка для вишивання – Крок за кроком
