Сайт использует сервис веб-аналитики Яндекс Метрика с помощью технологии «cookie». Пользуясь сайтом, вы даете согласие на использование данной технологии.
текст: Я знову палаю розчинюсь у попіл Я знову згораю вдаю, що так добре В мені крихта жалю в мені і ні в кому Я знову згораю в безодні вже вкотре Либонь так потрібно чути тишу в криці дужім Сонце в хмарах розглядати Та стрибати крізь калюжі Крізь печаль, журбу і смуток І долати всмішку в людях Марнувати страх довкола Марнувати свою сутність Я жахтію навіть в зливу й злива у мені бушує І гублюся поміж вітру легіт в розумі панує Лють черпає вдосталь сили я вдаю свою потіху Серед усмішок тендітних Я не дам собі зітліти Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Кинувся в плач нарешті лине тужба довкола Я спломенію кволо тільки не в попіл знову Час, де лиш я відчуваю Я жахтію навіть в зливу й злива у мені бушує І гублюся поміж вітру легіт в розумі панує Лють черпає вдосталь сили я вдаю свою потіху Серед усмішок тендітних Я не дам собі зітліти Я лиш хотів сказати, як Пахкотять мої уста в цілунку Я б залишив безумства тобі Але в кіпоті цілком я втону Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Тільки не в попіл знову Кинувся в плач нарешті лине тужба довкола Я спломенію кволо тільки не в попіл знову Метушня у голові та натовп Змушує стуляти вуха я сьогодні не засну Бо буду чути денний смуток Метушня у голові та натовп Змушує стуляти вуха я сьогодні не засну Бо буду чути денний смуток