Я завжди мріяв написати пісню про маму, Але різні поети всі слова вже сказали, І я не хотів повторити когось із них. Я біля свої мами буду завжди маленька, І як тільки покличе прибіжу скоренько, Тому я їй і написав ці слова, як міг Мам! Ти мене вибач, що ми вже дорослі, І що минула не одна вже осінь, Як ми побачили наш рідний дім. Я може трохи пізно став її розуміти, І не часто дарувала в день народження квіти І були часи, коли зовсім я їй не дзвонив Але тепер, коли вона мене обіймає, І разом із татком про сестричку питає. Я з радості плачу, що маю таких батьків. Мам! Ти мене вибач, що ми вже дорослі, І що минула не одна вже осінь, Як ми побачили наш рідний дім. Мам! А можна я тебе так ніжно обійму, І ми на кухні не одну годину, Собі на різні теми посидим. Я дякую тобі за те, що я вмію, І я дякую тобі за те, що я розумію, Ті речі, яких не пояснюють навіть в книжках Хай буде біля тебе ангел-хранитель, І я теж десь поряд буду завжди бродити, Щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках. Мам! Ти мене вибач, що ми вже дорослі, І що минула не одна вже осінь, Як ми побачили наш рідний дім. Мам! А можна я тебе так ніжно обійму, І ми на кухні не одну годину, Собі на різні теми посидим. Мам! Ти мене вибач, що ми вже дорослі, І що минула не одна вже осінь, Як ми побачили наш рідний дім. Мам! А можна я тебе так ніжно обійму, І ми на кухні не одну годину, Собі на різні теми посидим. Мам! Ти мене вибач, що ми вже дорослі, І що минула не одна вже осінь, Як ми побачили наш рідний дім. Мам! А можна я тебе так ніжно обійму, І ми на кухні не одну годину, Собі на різні теми посидим. Мам Слова чергуються від чоловічого і жіночого імені, тому, що виконував весь клас окремими частинами
