Іван Воробей Куплет 1. Листя осіннії кружаться, падають, Немов сірим кличем летять в далині. Природа вся меркне, і завмирає, 1 провіщає, що скоро зима. Куплет 2. Життя, як те яіто, так скоро проходить, Немов човен, що на хвилях пливе; З кожним днем далі його все відносить, Човн на просторі життя-океан. Куплет 3. Там я зіллюся з всіма святими В неба оселі Бога Отця, Там вже не буде днів рахування, Там в Бога вічне життя без кінця. Куплет 4. Листя все кружаться, спокійно падають, Скоро прийде вже сива зима. О, не сумуй, душе! Бо життя вічне нам Дане Спасителем Христом назавжди!
