А вже осінь прийшла у життя Скроні вкрила мої сивина Старість стукає в вікна мої І пита як прожив я всі дні... Я молюся - Господь поможи , Лиш для Тебе у світі цім жить , Досягнути святої мети , І принести найкращі плоди... А вже осінь прийшла, стала тут Вона владно пожне весь мій труд І що сіяв, ростив довгий час, Те збереться, оціниться враз... Зупинившись на мить я подумав собі, як же швидко життя відлітає... З ранніх літ до пʼятнадцяти, веснянії дні, там дитинство мов літо буяє. Настає далі юність, весною цвіте. Сорок пʼятий відміряно Небом Потім осінь до кожного в гості іде, завітає та зрілість й до тебе. Старість холод несе... Це є сніжна зима. Та вона християн не лякає Всім хто любить Ісуса — тим смерті нема, їх весна в небі вічна чекає. А вже осінь прийшла... Боже мій ! Ти любовʼю Своєю зігрій , Серцю буде нехай не до сну, Зустрічаючи вічну весну .
