Сайт использует сервис веб-аналитики Яндекс Метрика с помощью технологии «cookie». Пользуясь сайтом, вы даете согласие на использование данной технологии.
Починаємо ми свою експедицію у присілку Погар в селі Микуличин на Гуцульщині. Під самою скелею Костел ми вирішити знайти наймальовничіше місце для фотосету на заході сонця, під самим лісом розклали намети і далі, на цілий день вирушили в етнографічну експедицію до хутору Хижки, який розділяє місто Яремче з селом Микуличин територіально. Хижки - то один х найдавніших хуторів на всій Гуцульщині. На горі Ділок, що навпроти присілку Хижки, колись був замок та строжева застава воєводи Микули, в честь якого і назвали прадавнє село Микуличин. Офіційна дата заснування селища 1412 рік, але це тільки остання згадка, а археологічні знахідки нам дають зрозуміти, що тут жили люди ще в часи Київської Русі в X та 11 столітті. Про Хижки ми вже знімали декілька повноцінних документальних фільмів, так як хутір не тільки вражає своїми живописними краєвидами, а й унікальними людьми, які тут живуть. І ще й кожен, практично житель Хижок має дар до пісень, але цього разу ми поговоримо про важке і водночас щасливе життя на Гуцульщині в часи Радянського гніту! Пані Олена минулого разу поділилася з такими такими масними сороміцькими співанками, що аж таких вульгарних і водночас колоритних ще й ніколи не чув, тепер ми вже поговоримо про все її життя в минулому. Пані Анна то взагалі вражає кожним словом, та памʼятає не тільки пісні, а й репльні історії про мавок та про лісних, а пані Євдокія розповіла нам про особливості школи в радянський період, виявляється, що в той час в школу мали можливість ходити далеко не всі діти… Щоб підтримати наш канал, напишіть коментар під відео. І в шоці я від того, як швидко все на Погарі міняється, ще пару років тому тут жилих було тільки 2 чи три десятка хатів, а тепер тут будують одночасно 3 котеджних містечка Малахіт і як вони заявляють, до кінця року тут буде запущено 250 котеджів. Цивілізація в горах для туристів - то великий плюс, але зʼявляється одразу питання екології. Чи буде далі таким кришталево чистим, як зараз Прутець Чемигівський - то велике питання. Що ви думаєте про це, напишіть в коментарях!