В.О.Кароока "Півонії" Розцвіли півонії - Це неначе рай. Простелили колії У квітковий край. І любов прокинулась, Тепло на душі. Можеш все забрати - Квіти залиши. І ніщо на світі Не замінить їх. Чуєш поміж квітів Цей веселий сміх? Це сміється райдуга, Щось тихо шепта. Знайте, у цих квітів Є своя душа. Вона пахне ніжністю, Спокоєм, добром, Зігріває лагідно Всіх своїм теплом. Я порину в квіти, У півонії. І ніщо на світі Не замінить їх.
