Останній день випасання худоби на полонині у Карпатах | Літування у горах на Гуцульщині

00:00 — Світанок. Ранок на полонині Діл починається з доїння корів. 02:39 — «Я так це люблю — ці корови, вівці». Як десятилітній пастух допомагає дідусю на полонині. 03:23 — «Я за все маю відповісти, за кожну штуку». Робота депутата на полонині. 05:37 — «Де пройшла вівця, там уже корова пастися не буде». 06:16 — «Сім'ю тримати на цих прибутках неможливо». 06:57 — Власник подарував землю слузі: історія полонини Діл. 08:45 — «Прийшли, ударили палками кругом хати і землю забрали». Як радянська влада змушувала записуватися у колгосп. 09:24 — Чому Іван Стефурак поставив на полонині капличку. 10:05 — Що означає «гнати овець у струнку». 10:28 — «Гуцули — дуже віруючі люди, бо знають, що не все від нас залежить». 11:40 — «Недалеко є сім'я ведмедів, вовчик тут може шкоди наробити». 11:59 — Як виглядає застайка — місце ночівлі вівчаря. 13:28 — «Було досить скрутно». Іван Стефурак від 12 років літував на різних полонинах українських Карпат. 14:13 — «Тільки карпатські вівці тут виживають, породисті — ні». 15:08 — Чому фільтрують молоко через гілочки смереки. 15:32 — Як ватаг робить вурду, бриндзу та масло. 18:05 — Останній обід сезону пастухів на полонині. Збори. 19:52 — Йдуть 12 годин, аби віддати худобу власникам. 20:38 — Анна Бутюк забирає свою овечку після літування на полонині. На полонині Діл біля села Кривопілля Верховинської громади, що на Івано-Франківщині, 20 вересня завершилося літування. Висота полонини — 1000-1080 метрів над рівнем моря. Її власник, уродженець села Кривопілля Іван Стефурак, цього року вперше, окрім корів та коней, вивів на неї ще й овець. Instagram:   / suspilne.ivano_frankivsk   Telegram:
Долучайтеся до спільноти у Viber:
Політика взаємодії з аудиторією на цифрових платформах АТ "НСТУ":