"ВЕСНА, МОЯ КОХАНА" Ти куди? Валізи вже збираєш? Нам так добре, а ти покидаєш... І квитки вже куплені зарання, І не відворотна мить прощання... Ще є час, прошу, не поспішай, Встигнеш ти ще у далекий край. Дай на тебе, моя мила, надивитись, Дай кохання з твоїх вуст іще напитись. Пригорнись ще ніжно до щоки, Із долонь не забирай руки. Дай тепло твоє усім єством відчуть, Ще побудь зі мною, прошу, ще побудь. Хочу ще з тобою прокидатись зранку У бузково-калиновому світанку, І кружляти у вишневій заметілі, Хочу подих відчувати твій на тілі. Знов зорю стрічать з тобою в срібних росах, Ніжитись в шовкових трав покосах. Слухать тихий шепіт верб понад водою, Насолоджуватись, кожну мить, тобою. Хочу мріяти у затишку гаїв, Зачаровуватись співом солов'їв, Поблукати у туманах над рікою, Вечорами цвіркунів втішатись грою. Хочу я від тебе ще і ще п'яніти, Най дарують радість нам і щастя квіти. Щоб під зорями лунали ще зізнання, Щоби ночі гамували всі бажання. Так хотів б, щоб ти була завжди зі мною, І твоєю милуватися красою. Та розлука серце журить наче рана - Я чекатиму тебе, Весна, моя кохана... © Ігор Будник. 22.05.2024
