Історія Велосипедів Schauff: Забута Німецька Легенда

Історія велосипедів Schauff: Забута німецька легенда Німці все ж вміли робити непогані, а то і навіть хороші велосипеди і сьогодні одна з таких компаній, яка випускала по суті весь основний спектр продукції: від простеньких дорожників до гоночних велосипедів високого класу і почнемо звичайно що з історії в хронологічному порядку. Історія Schauff розпочалася не у гуркоті металообробних верстатів, а у тиші невеликого магазину в Годесберзі, де у 1907 році Крістіан Нірендорф, батько майбутньої Бетті Шауфф, відкрив всім охочим двері до світу двоколісного транспорту що був у моді і в тренді. Саме так виглядав його магазин наприкінці 20х років. Звідци поступово розкручувався маховик майбутньої легенди. А сам крістіан не тільки продавав, але і випускав під своїм іменем велосипеди і навіть мотоцикли. А вже власний виток історії компанії Schauff починається у 1932 році: коли Ганс Шауфф-старший, сповнений амбіцій та інженерної кмітливості, засновує у Кьольні неподалік від велотреку, фабрику з виробництва велосипедних рам та фреймсетів, оскільки він не менше за свого дядечка полюбляв возитись з двоколісним транспортом: ось на цій фото Ганс старший нарізає круги і по його сяючому обличчую легко зрозуміти що йому це дійсно приносить задоволення Кьольн того часу був мало не Меккою для велосипедистів. Ось на фото місцева тусовка, що підписана як «засідання Кельнської гільдії веломеханіків, прибл. Двадцяті роки минулого століття можна припустити, що юний Ганс міг бути зачарованим ранньою велокультурою, що стрімко розвивалась, адже саме тут, Schauff починає кувати свою майстерність: свою першу раму він спаяє вже у 1932му році А покищо Ганс приймає участь у змаганнях. На цій світлині він перший зліва сидить у складі команди RC Schwalbe, яка в свою чергу розмістилась позаду типового трекового велосипеда тих часів. Саме на таких болідах проходили напружені змагання, що не рідко супроводжувались так званими завалами, один з яких стався на грунтовому треку під назвою Швальбе-банн на початку 30х – можливо в цьому чи в одному з таких заїздів брав участь і Ганс старший. Важко зараз сказати скільки перемог у свій час отримав ганс і в яких заїздах він приймав участь, але точно можна сказати, що бажав він не тільки їздити на швидкісних болідах, але створювати швидкісні боліди Чому б і не створювати, якщо є не тільки жага до праці, але і можливості, а такж знання: на рахунок останнього в німеччині тих часів не сказати б щ обув дефіцит: до наших днів зберігся один з підручників 30х років, по якому Ганс здобував свої знання. Отже він починає паяти рами і вилки, збираючи на них повноцінні велосипеди. ось фото гоночної рами 1936го року випуску, що чудом дожила до наших днів. Якість пайки та обробки вузлів на високому професійному рівні. Вага цієї рами 1620 грамм, а вилка 700 грамм, що на довоєнний час було не просто хорошим, а прекрасним результатом. А збереглась ця рама, оскільки у 50х роках була повернута на виробництво і приймала участь у аеродинамічних випробуваннях, а потім залишалась на складі і на ній ніхто не їздив. Ходять чутки, що велосипеди Шауфф випробовувалися на міцність не лише на місцевих грунтових і бетонних велотреках, а й незабаром прийняли участь на тимчасово головній спортивній арені світу під час Олімпійських ігор 1936 року в Берліні. Змагання з велоспорту на Літніх Олімпійських іграх 1936 року складалися з двох стартів на шоссе по 100км, та змагань на новенькому велотреку з деревянним покриттям.Тоді німці взяли золото на треку в перегонах на тандемах і золото в категорії спринт Хоча на тих нечисленних фотографіях що збереглися з тих років, ніде не видно велосипедів з емблемами чи декалями Шауф. на фото Тоні Меркенс з Кельна де розташовувалась фабрика Шауфф. Тоні приймає участь у оліпійських іграх 36 року і тримає у руках трековий велосипед. Але по шильдику видно що це не шауфф. До речі перед змаганнями англійці заявили що у них найтехнологічніший трековий болід серед усіх представлених країн та команд – велосипед Берклі, що важив 5кг 890 грамм. І це 1936й рік нагадаю. Правда з чотирьох дисциплін взяли лише бронзу в переслідуванні. Нажаль до нас дійшло не так багато фотокарток а тим більше і робочих екземплярів велосипедів Шауфф тих часів. Ось один з збережених виробництва 1938го року – типовий шоссейник тих років. Шауф рейсер мав тришвідкісну трансмісію сімплекс, деревянні обода і типову для тих років шкіряну сідуху, що важила традиційні 500-600 грамм, а також звичайні стальні клинкові шатуни. Le Simplex 1938 року став справжньою революцією. Його використання на Тур де Франс спочатку не було дозволено, справжні герої все одно повинні були перемагати з реверсивною втулкою і двома передачами. Інша 3-швидкісна коробка передач походить зі Швайнфурта і зробила сім'ю Саксів мільярдерами, а сина Гюнтера - чоловіком Б. Бардо: Torpedo