Вірші читає Данило Кубай - поет, художник, автор книжок "Квартал облуд" (1996), "Єресіарх" (1997), "Неідеальність поверхонь" (2011). Запис 11 жовтня 2024, Київ. Таймкоди: 00:00 - 00:43 Сонет для редакторки з совою на аватарці 00:44 - 01:28 пороблення 01:30 - 02:12 ©еконд 02:13 - 02:40 внутрішня тиша 02:42 - 03:09 змова 03:10 - 03:40 думкозлочин 03:44 - 04:24 не думати про білу мавпу 04:26 - 04:58 ґештальт 05:01 - 05:38 вербалізація 05:40 - 06:06 уява 06:08 - 06:36 інше тримурті 06:37 - 07:16 поет в поеті 07:17 - 08:09 людина з крилами 08:10 - 09:12 Омела 09:14 - 10:09 Мара 10:10 - 12:45 Ergo sum Сонет для редакторки з совою на аватарці як мікропластик у тілах істот невловний натяк в грюкоті фонем і мельтишінні символів вогнем проріжуть очі темряву і от той лет що тіні лезом фатум тне той виміряний хижий розворот незхибний хап закінчення гризот для гризуна якому більше не ховатися між літер як між трав годуючи свою грамову суть тим що усе ілюзія та гра він там не сам їх там ще є мабуть хова їх легкочитності мара тому уважність мудрістю зовуть Quartidi, Nivôse 24, CCXXIX (2021-02-11) З циклу віршів на 13 рядків […] пороблення щоразу робити це не напружуючись однією правою якщо ти шульга важке легким нестерпне приємним грою в епос чи сном у богів легше ніж обіцяти два пальці підняті догори вушками зайчика зробити символом перемоги зробити перемогу символом частиною ритуалу пороблення ніщо яке зазвичай не поробиш з тим що янголи десь у деталях з тим як чавиться міт з м'ясокрутки ©еконд вбрати внутрішній голос в секондівські шмати ескапад бікамерального розуму змусити його переймати стиль і тон ненайкращих перекладів відомих компілятивних книжок засадничих для наявної культурки дослухатись до нього до порад і пророцтв і прокльонів коли урвища його рулад нависають над кактусами цілеполагання і чудернацькими тотемними стовпами дослухання до себе змова теорія завжди з мови бо більше нема з чого їх будувати навіть вигадливі позначки адептів постнетрадиційної математики складають собою мови більш ніж багато менш ніж одну і про що б ми не говорили до самих себе і про що б ми не змовчували поміж собою завжди змовляємося а інколи замовляємо не думати про білу мавпу те про що силишся не думати тому подумуєш щоразу як перевіряєш впівуяви торкаючись як глечика в духовці речей не думання про які вимагає не-перевіряння абсолютної довіри потокам себе що проносять повз терплячого спостерігача коли зажмурених воріженьків яких годі намагатися сушити цим кволим захмарним сонцем а коли й значно неприємніші значно неприйнятніші речі звабливі своєю раптовою появою виники ґештальт зосередившись на фігурї її досконалості її жертві незначущості тла в яке зливається решта клітин дошки до неможливості пригадати паролі і піни хвилі логіни важливі незроблені справи вправи і місце куди покладено окуляри прилад доувиразнення фігури дорозмиття тла і поки не віднайдено важко не шукати гідного закриття ґештальта уява множина того що можеш побачити не обмежена кількістю рецепторних клітинок сітківки ока та кількістю їхніх станів що розрізняються уява значно ширша за поле зору як здатність планувати далі ніж на життя бути святішим за свято рости вище за себе інше тримурті у височині того що повільно робить сильнішим тримаючи на руках на тому що здається руками молитві й крилі що накрапає воском те що здавалося невагомим блакитним склепінням невимовно важку брилу що її не можна покинути не доправивши за будь-яку ціну в цю височінь 2021-01-23 поет в поеті не все в поеті поет можливо поет в поеті це той штукар на ринковій площі його середмістя що на радість і здивування публіки витяга з капелюха на якому профанам читається стежка між вічністю й любов'ю а для адептів прозира шлях /dev/rand коли образи коли рими коли незнаних істот а можливо поет в поеті це та дівчинка чи хлопчик що вибігають з натовпу до видобутого створіння і питають чи можна оце погладити 2021-05-02 […] людина з крилами отче отче коли ти мене покинув у цій високості у вільному небі припнутого до крил не здатних тримати це пекло чи ти мав на увазі моє падіння до хвиль проковзування під локатори огинання рельєфу у намаганні донести належні порції сонця до належних цілей? 2024-07-24 З циклу «Єресіярх 3.0» Мара існує не тільки страждання саме тому що все плинне і постійне лише в непостійності русі виниканні / зниканні без коріння немає дерев без горіння — згасання і навіть розчарування свідчить про якісь чари хай минулі але як ти тут то не марні бо без них би не тут і не ти і рішучість твоя теж зумовлена принце малесенький принце в нескінченному лісі де я демон 19 березня 2024 © Данило Кубай, вірші, 2024 © Микола Байдюк, запис, монтаж, 2024 Музика: Detaropro Cnimalsi Gryllotalpa
