Шлях Святого Якова. Portuguese Coastal Route. день 12

Розповідаю і показую свій дванадцятий і останній день Camino de Santiago (Шлях Святого Якова) Португальський Шлях по узбережжю, який я пройшла у жовтні 2024 року. Прокинулася досить рано. Хоча кілометраж сьогодні мав бути невеликий, але хотіла дійти в Сантьяго по обіді, щоб ще було трохи часу пройтися містом. Тому рушила десь близько 8 ранку. За кілька кілометрів була церква, де я отримала перший на той день штамп. Ще через годину я зупинилася на каву у невеликій, але досить популярній серед пілігримів кав'ярні. Замовила капучіно за 1,8 євро і поставила ще один штамп у креденсьяль. Потім Шлях проходив через невеликий, але дуже гарний ліс. І я отримала третій на сьогодні штамп - у вуличних музикантів. Далі було маленьке містечко O Milladoiro, де я поставила ще штамп, а також нарешті познайомилася з парою чоловіків, який я зустрічала на Шляху з другого дня свого Каміно. Це був батько і син з Австрії, і батьку - 78 років! До речі, за ці 12 днів я бачила немаленьку кількість людей у віці, які проходять Каміно. Лишається лише захоплюватися ними. І саме в цьому містечку, на оглядовому майданчику, я побачила Собор Святого Якова, який виднівся в далечині. Тут вже розпочався фінальний відрізок Шляху. Проходив маленькими містечками, автострадами, і ось нарешті я в Сантьяго! На площу перед собором зайшла о 14 годині. Тут було людно, багато пілігримів, туристів. Всі відпочивали і раділи, що їхній Шлях підійшов до завершення. Я зробила кілька фото, зустріла ще одну українку (за всі дні я зустріла 12 українців, але лише одна з них мешкає в Україні). Трохи перепочила і пішла в альберге. Його я бронювала одразу на 2 дні, а бронювала десь за 3 чи 4 дні до того, як прийшла сюди. Головним критерієм була локація. Мій альберге Azabache знаходиться в 2 хвилинах від Собору. Кімната була на найвищому четвертому поверсі. Її великим плюсом був балкон, звідки навіть можна було роздивитися частинку собору. Я залишила речі і пішла до собору, адже туди заборонено заходити з великими рюкзаками. Невелика черга на вході, перевіряють речі - і ось я вже всередині. Краса неймовірна! Золотий алтар, багато мармуру, величезні органи, а в крипті - мощі Святого Якова. Щоб дійти до них потрібно відстояти невелику чергу, і там заборонено знімати. По собору я гуляла близько години - ну дуже гарно було. Але що здивувало - в соборі не ставлять штамп у креденсьяль. Після собору я пішла в офіс пілігримів, аби отримати свою компостелу. Реєстрація онлайн, тому все відбувається досить швидко. Компостелу можна отримати як стандартну - лише з вашим ім'ям, так і купити додаткову за 3 євро - там вказана назва Шляху, кілометраж, місто, де ви стартували. Ще за 2 євро докупила до них футляр, щоб безпечно довезти додому. Повернулася в альберге, передягнулася, адже сонце починало заходити, і ставало прохолодніше. Захід пішла зустрічати до Собору, який гарно освічували останні сонячні промені. Вечеряла в Restaurante O Piorno. Вдалося скуштували смажені перці, які я не знайшла у Падроні. Смачна закуска, до пива прям дуже. Також взяла спробувати молюсків navallas a prancha. Куштувала їх вперше. Незвичний смак, не схожий на щось з морепродуктів. Досить м'язистий. Потім ще ходила в супермаркет - взяла трошки снеків та воду. Також купила листівки, адже маю традицію відправляти собі листівки з усіх місць, де подорожую (спойлер - мою а/с орендувала якась компанія, бо я не встигла продовжити оренду, і листівки я так і не отримала) В альберге повернулася досить рано, тому що вранці мене чекав тур до Фінністере та Мушії, тому треба було поспати та набратися сил. Загально за цей день я пройшла 28 км (майже 44к кроків) і витратила трохи більше 56 євро.