Коли вперше я побачив панораму річки Вовчої (біпя сала Іскра), назвав це місце раєм. Тоді зародилось бажання, поставити столик на маленькому плато скель і випити чарочку з друзями. Сергій дякує мені, а я дякую йому. Бо окрім нього, ніхто б не погодився встанвити мангал і столик на обриву скель. Люди, які це спостерігали, по доброму нам заздрили. Пісенька... унікально ! Звучала по дорозі до райських скеліь і срібного родника. Трохи не в попад до осені, а за життя... В ТОЧКУ !!!
