"Лиш для тебе" (А.Демиденко, О.Злотник) - співає Назарій Яремчук.

Назарій Яремчук: «Життя дається людині єдиний раз. І його бажано прожити у Львові!!!» 21 травня 1995 року. Львівська Опера, 50-річчя ЛАЗу. За словами ведучого цього ювілею поета Андрія Демиденка, Назарчик проспівав три пісні, востаннє (ніхто тоді цього навіть у найстрашнішому сні уявити не зміг би!!! Жити залишалося всього 40 днів…) вклонився львів’янам, зайшов за куліси і присів, тримаючись за живіт. «Що ти робиш зі собою? Чому не можеш співати під фонограму, як всі інші?!» — насварився Андрій. «Не вмію я цього робити… Та й не можу дурити народ…», — зціпивши зуби від невимовного болю, зізнався улюбленець мільйонів своєму другові. У Назарія прогресував рак шлунку... Що ж до фонограм, то Яремчук завжди йшов до свого слухача і глядача справжнім, щоразу, неначе на сповідь, наче на молитву, не зміг фальшивити, не навчився цього. Хоча, чого гріха таїти, маємо у державі тих, хто зумів доспіватися на фонограмах, на брехні до Героя України… Якщо шукати в інтернеті відео з останнього прижиттєвого виступу Назарія Яремчук, то їх після Львова було ще два — на ювілейному вечорі Юрія Рибчинського до його 50-ліття, де Назарчик вже не міг стояти, співав сидячи (АЛЕ НАЖИВО!!!), а в кінці травня він востаннє в житті вийшов на сцену. На сцену Співочого поля у Києві. А тоді, у Львові, урочистість знімало Львівське телебачення. Завдяки фанатичній відданості Лесі Рибінської і Люби Козак, цей незабутній виступ Назарчика у дорогому і рідному йому місті Лева зберігся… Нема Назарчика, немає уже тих львівських автобусів, якими так гордився співак, але ці три пісні збережені для нащадків. І слава Богові! Багато знайомих облич львів'ян у залі, ще всі такі молоді й гарні...