Вінець - весільний обряд у селі Загір‘я. Рогатинщина

Одним з весільних обрядів є плетіння вінка з барвінку - або інакше ще кажуть плетіння долі. Традицію цю вже призабули, але у рідному селі Загір‘я, що на Рогатинщині, це дійство можна ще побачити. 16.09.2021 вінок сплітали у сім‘ї Ковтун. У четвер господиня, мати нареченої, скликає дітей зі села, щоб ті назбирали у лісі барвінку для доні. Супроводжують весь шлях дітлашні дружки. Коли ж діти повертаються з повними кошиками, господиня дякує і обсипає барвінком самих дітей і примовляє: дай Бог, щоб ви дочекали барвінку-вінця, як моя Мар‘янка. Потім сідають до плетіння. Барвінок чистять і вплітають у два довжелезні вінки, які потім мають повісити над вхідними дверима, як символ того, що саме тут живе наречена й наречений. Але найважливішим етапом є плетіння віночка на голову нареченій. Його має плести жінка з доброю долею, аби така й чи ще краща в дівчини була. Спершу беруть лляне волокно за основу, скручують й поверх обшивають листочками барвінку, потім вплітають квіти, гілочки мирти й барвінку. І на сам кінець зав’яжуть довгі стрічки. Звісно, все це під автентичні обрядові пісні: «Вийся, віночку, гладко…», «Стилися барвінку…» тощо Весь цей час нареченій не можна торкатись барвінку. Коли все готово, головний квітчастий вінець кладуть на хліб. Жінки-майстрині кличуть нареченого, хай викуповує вінець для майбутньої дружини. Поторгувались, пожартували - грошима посипАли. Фінальна дія - перекладання вінка з хліба на голову дівчини. Наречена сидить перед родиною. Довгі коси повинні розчесати батько, мати і сестра. А тоді вже тато бере вінець й легенько, не відриваючи вінка від хліба, кладе на голівоньку доці, щоб доброю була її доля.