Неділя про самарянку 2023 / «Ісус руйнує перешкоди»

Йо. 4, 5-42: «У той час Ісус прибув до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, близько поля, що дав був Яків своєму синові Йосифові. 6. Була ж там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці. Було ж близько шостої години. 7. Аж ось надходить жінка з Самарії води брати. Ісус каже до неї: – Дай мені напитися. 8. Учні його пішли були до міста купити харчів. 9. Каже до нього жінка самарянка: – Юдей єси і просиш пити в мене, жінки-самарянки? Не мають бо зносин юдеї а самарянами. 10. Ісус у відповідь сказав до неї: – Якби ти знала дар Божий і хто той, що тобі каже: дай мені напитися – ти попросила б у нього, і він дав би тобі води живої. 11. Мовить до нього жінка: – І зачерпнути чим не маєш, пане, і криниця глибока; звідкіль, отже, у тебе вода жива? 12. Хіба ти більший від батька нашого Якова, що дав нам цю криницю, і сам пив з неї, і сини його, і худоба його? Ісус у відповідь сказав їй: – Кожен, хто п'є цю воду, знову хоче пити. 14. Той же, хто питиме воду, якої я дам йому, не матиме спраги повіки. Вода бо, що я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка б'є в життя вічне. 15. Каже до нього жінка: – Дай мені, пане, тієї води, щоб я не мала більше спраги й не ходила сюди черпати. 16. Він каже до неї: – Іди, поклич твого чоловіка й вернися сюди. 17. Озвалася жінка й каже: – Нема в мене чоловіка. Він відповів їй: – Добре єси сказала: нема в мене чоловіка. 18. П'ятьох бо мала ти чоловіків, і той, що тепер у тебе, не чоловік тобі. Правду єси сказала. 19. Жінка каже до нього: – Бачу, пане, що ти пророк. 20. Батьки наші на цій горі поклонялися, ви ж говорите, що в Єрусалимі місце, де треба поклонятися. 21. Ісус каже до неї: – Повір мені, жінко: надходить час, коли ні на цій горі, ні в Єрусалимі не будете поклонятись Отцеві. 22. Ви вклоняєтесь тому, чого не знаєте; ми ж поклоняємося тому, що знаємо, бо від юдеїв приходить спасіння. 23. Але надходить час, – ба вже й тепер він, – що справжні поклонники Отцеві кланятимуться в Дусі і правді. І таких поклонників Отець собі шукає. Бог – Дух; 24. і ті, що йому поклоняються, повинні в Дусі і правді поклонятися. 25. Жінка каже до нього: – Знаю, що має прийти Месія, тобто Христос, і як прийде, все звістить нам. 26. Каже їй Ісус: – Це я, що розмовляю з тобою. 27. Тут надійшли його учні й дивувалися, що він розмовляє з жінкою. Однак ні один не спитав: «Чого хочеш від неї?» або: «Чому розмовляєш з нею?» 28. Жінка покинула свій глечик, побігла в місто й каже людям: 29. – Ходіте, подивіться на чоловіка, який сказав мені все, що я робила. Чи не Христос він? 30. І вийшли з міста й пішли до нього. 31. Учні тим часом стали просити його, кажучи: – Їж, учителю. 32. Він сказав їм: – Я маю їсти їжу, якої ви не знаєте. 33. Учні заговорили один до одного: – Чи не приніс хто йому їсти? 34. Каже до них Ісус: – Їжа моя – чинити волю того, хто послав мене, і завершити його діло. 35. Хіба ви не кажете: ще чотири місяці, і жнива настануть? А я кажу вам: підведіть очі ваші і гляньте на ниви – вони вже для жнив спілі. 36. Хто жне, бере свою нагороду: плоди збирає для життя вічного, щоб сіяч із женцем раділи укупі. 37. В цьому справджується приказка: хто інший сіє, а хто інший жне. 38. Я послав вас жати те, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили. 39. Численні самаряни з того міста увірували в нього через слова жінки, що посвідчила: «Він сказав мені все, що я робила». 40. І коли прийшли до нього самаряни, просили, щоб лишився в них, і він лишився там два дні. 41. Та й багато інших увірували через його слово. 42. І вони сказали жінці: – Тепер уже віруємо не через твоє слово, але тому що самі чули й знаємо, що він справді Спаситель світу.»