Vivienne mort - Годі говорити про того, кого нема (мінус)

Он вони, знов спускаються До мене вниз, А ти не бачиш їх, І то так прикро. Он вони до мене граються Та звуть у ліс... І я втечу туди, Ти мене викрив. Ну то спробуй зрозумій Божевільний мозок мій Кричала - може, поможи? Поможи? Приспів: Годі говорити про того, Кого нема! Годі говорити про того, Кого нема! Годі говорити про того, Кого нема! Прощавай, бо я іду до них, Вони ж як я, не знають холоду, Не знають міри. Не читай сумних без мене книг. Журба моя, то зветься голодом, Потреба віри. Ну то спробуй зрозумій Божевільний мозок мій Кричала - може, поможи? Поможи? Приспів. Більше нема! Не довіряй болю, Не довіряй сльозам. Кажеш, я дам тобі волі, Ну хто тобі це сказав?..