Катерина Білокур як художниця могла б органічно існувати зі своїми картинами у будь-яку епоху. Ніколи не ходила до школи, ніде не вчилася малярству. В загубленому серед левад селі Богданівці (нині Київська обл.) вона провела усе життя, свідомо витративши його на те, щоб її, сільську жінку-самоуку, просто визнали за художницю. Квіти художниця писала завжди живі, з натури, нерідко поєднуючи в одній картині весняні й осінні - така картина створювалася природньо, з весни до осені.
