Виготовлення бандури "Полтавка" ☝️ Вчить автор О. Гончаренко + креслення.

✅ Креслення бандури 👉
📕 Брати Гончаренки 👉   / honcharenkobrothers   Майстер Олександр Гончаренко пояснює конструкцію бандури "Полтавки" Конструктор - винахідник, який зі своїм братом Петром Гончаренком присвятив життя бандурі, детально передає свій досвід. Виготовлені ними інструменти з 1947 р. використовує Українська капела бандуристів ім. Тараса Шевченка у США. Для створення цієї бандури було поєднано київську й полтавську школи, розроблено нову форму корпусу, механіку перестроювання струн, та досягнуто сильне звучання. Олександр та Петро Гончаренки — видатні майстри бандур, чиї інструменти з 1947 р. використовує Українська капела бандуристів ім. Тараса Шевченка у США. Брати народилися у Вільшанах на Київщині в родині столяра Федора Гончаренка, що прищепив їм любов до пісні й ремесла. Ще дітьми, надихнувшись малюнком бандури в букварі та виступом мандрівного бандуриста, вони почали власноруч майструвати інструменти. У 1920-х Петро навчався у Білій Церкві, де поглиблював знання гри та створив свою першу довбану бандуру. Попри репресії й загибель батька на Соловках, брати уникли заслання, втікши на Донбас. Під час Другої світової війни вони з бандурою опинилися в Німеччині, де виготовляли та ремонтували інструменти для молодої капели ім. Леонтовича, виступали в дуетах і квартетах, досягнувши високого виконавського рівня. У 1947–48 рр. вони зробили 25 бандур для капели. Згодом брати емігрували до США, де в 1951 р. знову об’єдналися й долучилися до капели ім. Т. Шевченка. Вони працювали робітниками, здобули кваліфікації майстрів, а Петро став головою управи капели, залишаючись її душею до кінця життя. Видатний дослідник кобзарства Віктор Мішалов, котрий записав це відео в 1984 році, згадував Петра Гончаренка як скромного, багатогранного діяча, що присвятив життя бандурі, збирав унікальний фоноархів записів бандуристів з діаспори та України (Полотай, Баштан, Бобир, Менкуш та ін.), зберігаючи культурну пам’ять для наступних поколінь. 00:00 — Початок шляху після Другої світової 01:00 — Перші експерименти з бандурами 02:00 — Спроба поєднати київську та полтавську школи 03:00 — Винайдення нової конструкції корпусу 04:00 — Масове виробництво бандур у різних країнах 05:00 — Створення креслень та інструкцій 06:00 — Матеріали для корпусу та дека 07:00 — Перенесення кілків і новий перестроювач 08:00 — Секрети звучання та кріплення дека 09:00 — Традиції у дизайні і збереження тембру 10:00 — Збереження «душі» старих кобзарських бандур 11:00 — Удосконалення форми та балансу басів 12:00 — Технічні креслення і внутрішня конструкція 13:00 — Вплив форми на звук, порівняння з гітарою 14:00 — Тембр і проєктування кривизни корпусу 15:00 — Виготовлення корпусу по шаблонах 16:00 — Механізм перестроювача на кожну струну 17:00 — Принцип роботи перестроювача 18:00 — Деталі виготовлення фрагментів 19:00 — Масове виробництво механіки 20:00 — Послідовність складання механізмів 21:00 — Монтаж і регулювання перестроювача 22:00 — Налаштування і маркування тональностей 23:00 — Кріплення механізмів і шаблони 24:00 — Шкала намотки та товщини струн 25:00 — Кріплення дека і секрет сили звуку 26:00 — Порівняння з гітарами та попередніми бандурами 27:00 — Укріплення ребрами та зменшення ваги 28:00 — Демонстрація звучання 29:00 — Розробка басів і контрабасів 30:00 — Відновлення старих інструментів 31:00 — Сучасні майстри у Канаді 32:00 — Плани масового виробництва бандур 33:00 — Мрія про бандури в симфонічному оркестрі Оригінал запису зробив Віктор Мішалов у 1984 році - український бандурист, дослідник кобзарства, композитор, диригент:
�алов...    / @ko6zap   Відреставрував та переозвучив Петро Гончаренко у 2025 році. #УкраїнськіХвилі #КультураіЖиття