Сайт использует сервис веб-аналитики Яндекс Метрика с помощью технологии «cookie». Пользуясь сайтом, вы даете согласие на использование данной технологии.
Слова – Лю.За. Пісня створена за допомогою нейромережі SUNO. Обкладинка створена за допомогою ChatGPT. Душа любов заховала "Прощавай", мені сказав, Відвертаюсь. По щоці тече сльоза, Посміхаюсь. Кажеш, "ми давно чужі", То й не треба. Стало зимно на душі Біля тебе. Ні, не вірю, я не вірю, я не вірю. Що любов моя беззахисна й розбита. Хоч від болю серце виє диким звіром. Та душа рятує всіх несамовито. "Прощавай" - твоє, як грім, Прогреміло. Але крил коханню, втім, Не спалило. Не любив, а лиш тримав у полоні. Вартовий брехні стояв на кордоні. Ні, не вірю, я не вірю, я не вірю, Що любов моя беззахисна й розбита. Хоч від болю серце виє диким звіром, Та душа рятує всіх несамовито. І душа моя любов Заховала. Опіки тяжких оков Лікувала. Загартована ,як сталь, Мала силу Розум - мудрості коваль, З ним дружила. Ні, не вірю, я не вірю, я не вірю, Що любов моя беззахисна й розбита. Хоч від болю серце виє диким звіром, Та душа рятує всіх несамовито.