"Правда у кожного своя. А от істина, кажуть, всього одна... Кіно постійно лине доторкнутися до істини, але дуже часто лишається на боці чиєїсь правди. Кіно ніби постійно нагадує нам – що в кожному є глибина. Воно вчить нас емпатувати злодіям, зрадникам та шукати добро в покидьках. І коли ми бачимо поганця, в якому немає зовсім нічого хорошого - нам це не подобається. Ми звикли до "складних" історій і до "складних" персонажів. Але, хіба зараз не найкращий час в історії аби сказати всьому світу – що чорне - це чорне, а біле - це біле? Чому ті, кого ми би засудили в реальному житті, в кіно змушують нас із цікавістю за ними спостерігати?" Відеоесе номер два – чому ми співпереживаємо негідникам, та чи дійсно кіно спотворює відчуття добра та зла? Чому фільми про негідників все ж таки треба дивитись та розуміти, але в жодному випадку не можна їх наслідувати? *Автори випуску вважають певні конкретні публічні виступи фон Трієра зашкваром, але не можуть відмовити собі у можливості згадати деякі його підступні месседжі в контексті даного випуску. Діліться враженнями в коментарях, нам дуже цінний ваш фідбек.
