Загата | Роман Купчинський - "Ірчик"

Проєкт "Загата" створено, щоб привертати увагу до поетів Розстріляного відродження та зробити їхні тексти ближчими сучасному слухачеві. МИРОСЛАВ ІРЧАН (1897–1937) — український письменник, драматург і журналіст. У жовтні 1923 року виїхав до Канади, друкувався в місцевій українській пресі, редагував журнали «Робітниця» і «Світ молоді», був секретарем заокеанської філії Спілки пролетарських письменників «Гарт». Улітку 1932 року повернувся до Харкова, де очолював літературну організацію «Західна Україна». 28 грудня 1933 року його заарештували в приміщенні ЦК КП(б)У після розмови з Павлом Постишевим. Звинувачений у приналежності до «націоналістичної української контрреволюційної організації», 28 березня 1934 року засуджений на 10 років концтаборів. Покарання відбував у Карелії та в Соловецькій тюрмі, де разом із Лесем Курбасом працював над театральними постановками. 9 жовтня 1937 року «трійка» УНКВС Ленінградської області засудила його до розстрілу у сфабрикованій справі проти 134 «українських буржуазних націоналістів». Вирок виконано 3 листопада 1937 року. Твори Ірчана було заборонено, а видані книги вилучено з бібліотек. Посмертно реабілітований 3 квітня 1956 року. Слова пісні "Ірчик" написав товариш Ірчана Роман Купчинський, прив'ятивши коханню всього життя Мирослава, дівчині на ім'я Іра, на честь якої той навіть взяв псевдонім. ІРЧИК (Мирославу Ірчанові) Чи є в світі краща зірка, як кохана моя Ірка, Чи є в світі де царівна, щоб була така чарівна. Приспів: Гей, гей, Ірчик, Ірчик, личко в тебе як папірчик. Чи є в горах краща квітка, як Ірчанова сусідка? Чи є в раю де дзвіночок, як сусідки голосочок? Приспів. Поцілує, як ангелик, затанцює, як метелик, Приголубить, як голубка, але тільки свого любка. Приспів. В неї коси золотисті, як на сонці води чисті, В неї устонька – коралі, ітак далі, і так далі. Приспів.