Гроубокс через місяць: зав’язі, другі квітконоси і перші результати експерименту Bodan Agro

Минув уже місяць і чотири дні з початку нашого експерименту у гроубоксі, і настав час показати реальні результати. У цьому відео я демонструю, як почуваються рослини суниці після місяця росту в контрольованих умовах — з правильним освітленням, живленням, поливом та спостереженням за pH і EC. Рослини вже досить розвинуті — на них видно зав’язі, а також формується другий квітконос. Перші квітконоси були слабшими, адже закладались ще на етапі розсади, але другі — значно продуктивніші. Я також показую, як виглядають кущі на мінеральній ваті порівняно з торфом: на ваті вони більш компактні, проте мають добру генеративну активність, тобто цвітуть не гірше, а подекуди навіть краще. Окремо звертаю увагу на важливий момент — опилення. Без шмелів або ручного запилення суниця не дає повноцінних ягід, тому для гроубокса це обов’язковий етап. Стан листя задовільний: пластинки зелені, без ознак фізіологічних хвороб, що означає, що живильний розчин підібраний досить вдало. Я також показую кореневу систему — у торфі вона повністю заповнила 2-літровий горщик, корені білі, активні, добре працюють. Це свідчить про здоровий розвиток рослин і правильне співвідношення поживних елементів. Не обійшлося без проблем: регулятор вологості працює нестабільно — контакти залипають через часті включення й вимкнення, тому треба встановити контактор. Крім того, за місяць гроубокс спожив близько 115 кВт електроенергії, що поки що багато, але я планую оптимізувати систему і знизити споживання приблизно на 40%. Ще одна важлива деталь — живильний розчин. Навіть при низьких концентраціях кальцій і фосфор не сумісні в одному баку, бо утворюють осад. Це означає, що потрібно розділяти живлення на окремі ємності — наприклад, кальцієвий і фосфорний баки, з точним дозуванням насосів. Це дозволить уникнути осадів і зробити систему більш стабільною. Також я розповідаю про нюанс із напругою — регулятори, які розраховані на 220 В, не варто підключати до 12 В систем. При низькій напрузі контакти окислюються, і струм не пробиває окис, тому датчики можуть неправильно спрацьовувати. Якщо ж система побудована на 220 В, таких проблем немає. Висновок простий — спочатку потрібно визначитись, на якій напрузі ви будуєте свою автоматику, і дотримуватись цієї логіки до кінця. Отже, експеримент продовжується. Суниця в гроубоксі розвивається, зав’язь є, система живлення вдосконалюється, а попереду — найцікавіше: налив ягід і перший урожай. Підписуйтесь на канал Bodan Agro, щоб не пропустити наступні відео, де я покажу, як поводиться ягода під час наливу, які параметри живлення я зміню, і що вийде з цієї спроби вирощування суниці у штучних умовах узимку.