Венесекція

Венесекція – це виділення хірургічним шляхом венозної судини, з подальшим розсіченням її стінки. Сьогодні венесекція найчастіше використовується як спосіб налагодження венозного доступу шляхом прямого встановлення в просвіт вени катетеру. Цей спосіб венозного доступу може бути використаний у випадках коли неможливо здійснити катетеризацію поверхневої вени шляхом її черезшкірної пункції, чи відсутня можливість налагодження центрального венозного доступу у пацієнтів які потребують об’ємної, невідкладної інфузійної терапії. Інколи, у планових ситуаціях, шляхом венесекції здійснюють встановлення венозної порт системи. Техніка проведення венесекції: Шкіру в ділянці втручання обробляємо антисептиком та обмежуємо операційне поле стерильним покриттям. Якщо втручання виконується не під загальним знеболенням, проводимо інфільтрацію тканин місцевим анестетиком. У ділянці проекції вени виконуємо розріз шкіри довжиною 3- 4 см. Розріз бажано спрямовувати паралельно лініям Лангера, які частіше є перпендикулярними до ходу вен. Сформований після такого розрізу рубець, не створюватиме в майбутньому обмежень при рухах, зокрема в ділянці ліктьового суглоба. далі, тупим способом в підшкірній клітковині виділяємо вену і звільняємо її від оточуючих тканин на відрізку 3-4 см. під вену заводимо дві лігатури довжиною 25-30см . За вільні кінці нитки розводимо у протилежні сторони таким чином, щоб потягуючи за них, виділений сегмент вени був максимально доступним для маніпуляцій. Тримаючи лігатури в натягнутому стані ножицями, або скальпелем, частково розсікаємо передню стінку виділеної вени у поперечному напрямку. Через розріз у вені вводимо катетер у напрямку до центру. Дистальний кінець вени перев’язуємо, а кінці лігатури й далі використовуюємо як трималку. Проксимальну лігатуру, над заведеним в просвіт вени катетером, помірним зусиллям також перев’язуємо таким чином герметизуючи доступ та фіксуючи положення катетеру у вені. До катетеру під’єднуємо шприц з фізрозчином, і підтягуючи його поршень на себе, переконуємось у вільному току крові по катетеру, далі натискаючи на поршень промиваємо катетер. До канюлі катетеру приєднуємо заповнену систему для інфузій та розпочинаємо вливання, або закриваємо канюлю катетера ковпачком. Операційну рану в місці виконаної венесекції ушиваємо вузловими швами. Катетер додатково фіксуємо за допомогою однієї з лігатур. На рану накладаємо асептичну пов’язку.