Миньковецька держава, мертве місто Сокілець, водоспад Бурбун. Велохащі серія 1

Особливу увагу та окреме відео в майбутньому потрібно приділити дуже колоритній особистості графа Ігнація Сцибора-Мархоцького, який сам себе називав польсько-російський Сократ, а також Dux (вождь). Гроти, якими ми гуляємо та в яких пасуться корови, побудовані саме Мархоцьким, навмисно у такому стилі, аби придати їм віку, будувалися вони для вшанування джерельної-лікувальної води та щоб надати місцевості більшого антуражу та колориту. Через якість зйомки я не включив до відео фрагменти з розповіддю про те, що Мархоцький мав дуже напружені відносини з церковниками, через проведення ним так званих поганських свят та ритуалів, вшанування стародавніх богів. Крім близько двох десятків сіл Миньковецької держави, граф володів відомими на сьогодні селами, що біля Одеси: Грибівка, Роксолани, Алтестово, а також заснував село Кароліно-Бугаз. Варто згадати, що в побудованій у Миньківцях друкарні Ігнацій вперше польською мовою надрукував Шекспіра та займався ще безліччю дивних та не зрозумілих для інших землевласників справ. До сьогодні в селах колишньої "держави" про Мархоцького залишилися лише позитивні спогади. Фамільний склеп, у якому був похований цей унікал у селі Притулівка, на жаль, не зберігся. Міфічний, могутній та моторошний Сокілець теж, звичайно, потребує окремої уваги та кількаденної експедиції, але те краще робити, коли ще не піднялась така густа зелень.

Смотрите также