Валіза || kryzhana || Ukrainian Post-Punk || Darkwave (Official Audio)

ТЕКСТ ПІСНІ: Скажи мені, мамо, навіщо цей світ? Ти мовчки складала в мій ранець обід І правду ховала на самісіньке дно, Що світ цей – розбите, криваве вікно. Білий, дитячий, ще чистий, як сніг, Це мій обладунок і мій оберіг. Я несла його рік за роком, як хрест, І втратила віру у силу небес. Щороку все важче маленький мій ранець. Всередині я – свій невільник і бранець. Під вагою всіх втрат та глибоких порізів, Він перетворився на дорожню валізу. Я так хочу скинути все й впасти, Та його не загубити й не вкрасти. І скільки не смикай – не відкриєш замків. Відкриється сам. Наприкінці моїх днів. Цей ранець непогано влаштувався, Зі мною він ріс і у ребра впивався. Я в нього ховала всі зради й всю біль, Від людей, яких на шляху перестріла. Я складала туди забуті телефони, Шляхи пройдені, старі перони. Я ховала листи, що не знайшли адресата, І крик: «Це ти у всьому винувата». Щороку все важче маленький мій ранець. Всередині я – свій невільник і бранець. Під вагою всіх втрат та глибоких порізів, Він перетворився на дорожню валізу. Я так хочу скинути все й впасти, Та тягар цей не загубити й не вкрасти. І скільки не смикай – не відкриєш замків. Відкриється сам. Наприкінці моїх днів. Та в ньому не лише мій біль і страх... Там мамин дотик на моїх плечах. Застібки відкриються. Коли я впаду. Застібки відкриються. Якщо я впаду. Та поки тримаюся. Та поки я йду... Та поки тримаюся. Та поки я йду...