ГОСПОДЬ ЖИВЕ НЕ В РУКОТВОРНИХ ХРАМАХ | тріо Свірдан

Слова: Ольги Лазарук Музика і аранжування: Андрія Свірдана 1. Господь живе не в рукотворних храмах Будівлі жодній Бога не вмістить. Всіх людських мов є на землі замало, Щоб як належить Господа хвалить. Що є ті жертви, що дає людина І безліч менших і великих справ, Якщо саме життя ще від почину І все довкола Сам Господь нам дав?! О мудрість Божа! О безмірна велич! Твої шляхи, Господь, хто осягне Коли сузір'я Ти мов килим стелиш І твориш розмаїття це земне! 2. Щоби для Тебе гідний дар принести Що можна взяти, що не є Твоїм? І щоб з пісень віночок дивний сплести Спочатку Ти вселяєш в серце гімн. Цар Соломон брав золото і камінь Митці найкращі будували Дім... Але того Бог не вподобав Храму Щоби навіки пробувати в нім. Із чого храм побудувать для Тебе? Як це зробить, щоб він Тебе вмістив, Коли престол Твій - неосяжне небо, А землю Ти підніжком учинив? 3. І все ж є храм, де Бог бажає жити. Він містить Духа і любов Його. Це – людське серце, чисте і відкрите Для Бога і для ближнього свого. Коли тривога, коли зло як море, А хочеться добра і чистоти Господь сьогодні всім серцям говорить: «Чиїм же храмом, друже мій, є ти?» Хто в твоїм серці кожен день царює? Що чиниш явно ти чи тайкома? Бог знає все, Бог бачить все і чує І згідно вчинків Він віддасть сповна. О як би ти відкрив сердечні брами І Господа на царство запросив Ти вічно жив би з Ним в Небеснім Храмі І в Царстві Божім без кінця б радів!