ТЦК не може посилатись на Постанову №560!? Закон важливіший!

ТЦК не може посилатись на Постанову №560!? Закон важливіший! Якщо виникла потреба у приватній консультації, Ви можете звернутись у месенджер: 📌WhatsApp , Viber , Telegram за номером - 0956504388 Також, підписуйтесь на мій Telegram канал за посиланням:
Посилання на джерело:
Суд поділяє аргументи позивача та зазначає, що з буквального аналізу приписів п.3 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XIІ вбачається, що законодавець не пов`язав право на відстрочку від призову з перебуванням на утриманні військовослужбовця виключно біологічних дітей. Отже, окреслена норма не ставить право військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу у залежність від того, чи є він батьком таких дітей (тобто від батьківства), натомість, вирішальне значення має саме факт перебування дітей (трьох і більше дітей віком до 18 років) на його утриманні. При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що, виходячи з положень ст.3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), якою визначено поняття "сім`ї", можливо дійти висновку про те, що сім`я створюється не лише на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.1999 №5-рп/99 надав офіційне тлумачення терміну "член сім`ї": членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, термін "сім`я" означає не лише створення сім`ї на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а має більш широкі критерії для його визначення. В той же час, в контексті спірних відносин, визначальним для цієї справи є не встановлення факту батьківства, а факту утримання позивачем, як вітчимом, неповнолітніх дітей дружини, а саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Таким чином, СК України, передбачає безумовний обов`язок утримання батьками неповнолітньої дитини, а також що це утримання може відбуватися у різні способи: за домовленістю між батьками, шляхом сплати аліментів за рішенням суду або за договором укладеним відповідно дост.189 СК України, безпосередньо витрати на утримання дитини під час проживання з нею однієї сім`єю та інше. З наведених правових конструкцій можна зробити висновки, що законодавець не виділяє якогось окремого способу утримання дітей, яке надає права на відстрочку за п.3 ч.1 ст.23 Закону. Будь-який спосіб утримання дітей, визначений Сімейним кодексом України, у такому випадку є підставою для надання відстрочки від призову. Суд зазначає, що відповідач під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону № 3543-XII не досліджував факт перебування на його утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років, а відмову у наданні відстрочки обґрунтував виключно тим, що не доведено батьківство відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Інших підстав для відмови відповідачем не зазначено. При цьому, суд приймає до уваги, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 вже оформлювала відстрочку ОСОБА_1 строком до 07.02.2025 р. як особі, на утриманні якого перебуває троє дітей віком до 18 років. Даний факт підтверджується довідкою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 22.11.2024 р. № 1/3587/8. З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з підстав ненадання свідоцтв про народження трьох дітей із зазначенням батьківства військовозобов`язаного, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позаяк Комісії при розгляді заяви позивача належало встановити не факт його батьківства щодо трьох дітей, а факт перебування на утриманні позивача трьох і більше дітей віком до 18 років. Отже, рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 5/2/353/1 від 13.02.2025 р., про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації щодо ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.