Нарцис

НАРЦИС Ти хочеш в мою душу? Так заходь! Неси свої проблеми та тривоги. Врятую може, хоч і не Господь, Та тільки, перед входом, витри ноги. Немає вірності навколо, не шукай! Жалієшся, огорнутий весною, А серце не палає, наче Кай Будує замки льодяні, переді мною. Чи ти любив таке, що не було Бажаннями самотнього нарциса? Чи в голові твоїй холодній зло - Це головна і вже постійна риса? Чого не вистачає, розкажи... Я чую - всі навколо проти тебе, Гострять свої розбійницькі ножі, А ти один, святий, це бачить небо. Скажи, а ти когось кохав, колись, Коханням тим, що вартує богинь? Кохав, щоб почуття лились, лились, І серце прагнуло летіти в височінь? Не затискай і душу відпусти, Побачиш неодмінно світло в хмарах, Та знову бачу я, навпроти ти, Сидиш у непроникних окулярах. Мовчиш... Я щось не те тебе питаю? Тобі всього на білім світі мало? Навколо бачиш тільки вовчу зграю? Душа твоя, під зорями, літала? Не бачити кохання не звикай, Не бійся вільно дихати весною, Та серце не палає, наче Кай Будує замки льодяні, переді мною. Холодний погляд знов пече, Ти за своїм, за створеним, лаштунком. Я розумію, що твоє плече Ні для кого не стане порятунком. Неси свій біль, неси свою печаль, Я їх прийму, у мене досить сил, Та тільки вибач, бо мені не жаль, Тих, хто лишає за собою пил. Скажи, а ти когось кохав, колись, Коханням тим, що вартує богинь? Кохав, щоб почуття лились, лились, І серце прагнуло летіти в височінь? Не затискай і душу відпусти, Побачиш неодмінно світло в хмарах, Та знову бачу, я навпроти ти, Сидиш у непроникних окулярах. Скажи, а ти когось кохав, колись, Коханням тим, що вартує богинь? Кохав, щоб почуття лились, лились, І серце прагнуло летіти в височінь? Виконує : Нейра Автор : © Мальцев М.О.