Не знаю, як йому сказати...

Іноді немає змоги сказати деякі слова. Навіть коли дуже хочеться. Але вона і далі буде чекати його. Не може бути, щоб ця війна не закінчилась... Не знаю, як йому сказати... 1 Я розповім, чому так серце б'ється, Сьогодні день не схожий на колишній. Сьогодні свято і чомусь здається, Що знову за вікном біліють вишні. Тяжка дорога закриває очі, І час малює по життю межу, "Привіт..." йому я тихо прошепочу, Та "залишайся" знову не скажу. Приспів. Тебе заколисаю, знову треба спати, Як зорі зійдуть і освітять ґанок. Не знаю, доню, як йому сказати, Щоб він не йшов, коли прийде світанок. Заснеш - не біля тебе нині ляжу. Не вимовлю йому своє прохання. І тільки ніч закине в небо сажу, Я буду слухати, як спить моє кохання. 2 Загляну в простір втомлених очей, Мов шовк на плечі, знову тиша ляже, І в тиші цій скажу такі слова, Які ніхто йому ніде не скаже. Я подивлюсь в такі знайомі очі, І попрошу лиш спокою у Бога, В них світло та за ними чорні ночі, Бо у життя до нас своя вимога. Приспів. Тебе заколисаю, знову треба спати, Як зорі зійдуть і освітять ґанок. Не знаю, доню, як йому сказати, Щоб він не йшов, коли прийде світанок. Заснеш - не біля тебе нині ляжу. Не вимовлю йому своє прохання. І тільки ніч закине в небо сажу, Я буду слухати, як спить моє кохання. 3 Він не побачить мій ні плач, ні сум, Я "залишайся" знову не скажу, Це мій тягар нелегких темних дум, І я собі мовчати накажу. Нехай йому війна сьогодні не присниться, Хоча б у цю коротку теплу мить, А я тут, поряд, буду цілу ніч дивиться, Як він спокійно біля мене спить. Приспів. Тебе заколисаю, знову треба спати, Як зорі зійдуть і освітять ґанок. Не знаю, доню, як йому сказати, Щоб він не йшов, коли прийде світанок. Заснеш - не біля тебе нині ляжу. Не вимовлю йому своє прохання. І тільки ніч закине в небо сажу, Я буду слухати, як спить моє кохання. Виконує : Нейра Автор : © Мальцев М.О.