Джон Барт. Чорний гумор. Іронія. Інтертекстуальність | Максим Нестелєєв | Skovoroda auditorium

П'ята розповідь дослідника американської літератури Максима Нестелєєва з циклу «В лабіринтах американського постмодернізму: література», записана для проєкту «Тижня» «Skovoroda auditorium». Джон Барт (нар. 1930) — металітератор, постмодерніст, експериментатор. У перших двох романах, на його думку, вигадав нігілізм, але потім почитав іншу літературу і зрозумів, що не був у цьому першопрохідцем :) В «Баришнику дур-зіллям» на основі посередньої 21-сторінкової поеми Ебенезера Кука початку XVIII століття зробив геніальний, понад 800-сторінковий роман. В «Козлоюнаку Джайлзу» Барт вивів університет як універсум. В новаторській серії оповідань «Загублений у кімнаті сміху» серед героїв є сіамські близнюки, Менелай, сперматозоїд, заголовок, Джон Барт і Бог як таємничий механік атракціонів. Вважав, що пише в стилі ірреалізм, переосмислював міфи, ще за життя став спочатку культовим, а потім класичним автором. «Баришник дур-зіллям» -
«Загублений у кімнаті сміху: Проза для друку, плівки та живого голосу» -
«Лабіринти американського постмодернізму. Книга І» -
«Лабіринти американського постмодернізму. Книга ІІ» -