Артем Лоік - ПТСР

ПІДТРИМКА ТВОРЧОСТІ: карта: 4627 0557 1018 3038 🎙️
Сторінки в соціальних мережах: instagram: @artemloik facebook: @loik1989 telegram:
Текст: Лікар, я не хочу тебе злити, прошу, допоможи мені, ти ж з еліти… Ти можеш повернути моє літо? Там, де я маленький, думаю, що я великий… Де лізу не в окопи, а на білу липу, де я кричу: «Холодної води налий, па’!» Де дідова колонка не замерзла, вибач, що не в риму, але той рядок не липа! Лікар, ти правий, це ПТСР, який тягнеться з СРСР… Знаєш, де я був, просиш забути це… Тільки чомусь тебе, а не мене трясе. А я казав, яка уперта моя рота? Вічно голодна смерть тягнула їх до рота, як свої пальці те мале маля, і вони усі залишилися там… А я? За них я буду у палаті тобі свої думки кришити… За них я закінчу бухати, знайду у себе сили жити! За них я закінчу роботу, яку ми почали в братерстві. Ну, звісно, якщо ти не проти, мій кращий лікар у люстерці. Кажеш, я забув, що в мене вдома діти? Кажеш мені: досить на синькі сидіти! Кажеш, що не розумію я і досі, що в мене є страшний, але важливий досвід… Кажеш, що мені не треба трепанації, кажеш, що такі як я і треба нації! І що у тилу для мене забагато праці є! Кажеш, все важливе не по радіо, по рації я чув, а тут в тилу не чують ніхуя! Лікар, ти кажеш мені: лікар тут не ти, а я!? Говориш: треба жити, так як добре ти вмів, навіть не за себе, а за побратимів! Які вже не повернуться з тої посадки, щоб доробити, доказати, дописати! І повернути їхню славу неможливо літрами! Їх воскрешає Лікар з великої літери! За них я буду у палаті тобі свої думки кришити… За них я закінчу бухати, знайду у себе сили жити! За них я закінчу роботу, яку ми почали в братерстві. Ну, звісно, якщо ти не проти, мій кращий лікар у люстерці.