Сайт использует сервис веб-аналитики Яндекс Метрика с помощью технологии «cookie». Пользуясь сайтом, вы даете согласие на использование данной технологии.
Стрілець сильце заставив, Спіймалась пташка вмить; Він взяв її, щоб зараз Головку їй скрутить. Залебеділа пташка: «Ой, стрільче, стій, пожди! Я пташечка маленька, Що з мене тут їди? Пусти мене на волю, Я дам тобі за те Три добрії науки На все твоє життє». Стрілець мій здивувався. «Чи бач, ся дробина Мене навчати хоче! Ну, що там зна вона?» І мовить: «Добре, пташко! Коли з твоїх наук Я хоч що-то змудрію, Тебе пущу я з рук». І мовить птах: «Не жалуй За тим, чи зле, чи гоже, Що сталось раз і більше Відстатися не може». Стрілець подумав: «Правда! За тим жаліть не гоже, Що сталось раз і більше Відстатися не може». І мовить птах: «Не рвися, Завдавши серцю скрути, Що зробиш – розробити, Минуле знов вернути». Стрілець подумав: «Правда! Шкода бажань і скрути: Що зробиш – не розробиш, Що сталось – не вернути». І мовить птах: «Ніколи Не вір ні в які дива: Не вір ні в яку вістку, Що просто неможлива!» Стрілець подумав: «Правда! Чимало плещуть дива, А розміркуєш – скажеш: «Се сплітка неможлива!» «Гаразд, – сказав він, – пташко! Не злі твої науки, Лети ж собі й стрільцеві Не попадайся в руки». І пурхнула пташина, На близькій гілці сіла І, до стрільця звернувшись, Таке йому повіла: «Ей, та й дурний ти, стрільче, Що дав мені здуриться! А мною ти, небоже, Міг добре поживиться! Бо знай, в моїй утробі – Якби ти знав отсе! – Є перла так велика, Як струсове яйце!» Стрілець аж зойкнув з жалю. «А, що ж я наробив, Що так без застанови Великий скарб згубив!» І він підбіг під гілку І скочив, що є сил, Щоби спіймати пташку, – Та ба, не має крил! А потім мовив: «Пташко, Пташиночко моя! Вернись до мене! Буду Тобі за батька я. У клітку золотую Всаджу тебе я сам І все, чого захочеш, Тобі я радо дам!» Пташина відповіла: «Дурний ти є, як був! Всі три мої науки Відразу ти забув! Зробив ти добре діло, Мені летіть велів, – І зараз по хвилині Сам того пожалів. А потім забажав ти Мене дістать ще раз І просьбою вернути Назад минулий час. А чом? Бо несуразним Повірив ти словам, Що в мні є перла, більша Удвоє, ніж я сам». #українськівірші #поезія #Франко #ПритчаПроНерозум #притча #притчапро #ІванФранкопоезія #ФранкоПритчаПроНерозум #ФранкоПритчі • "Притча про піст", Іван Франко • "Притча про захланність", Іван Франко • "Притча про вдячність", Іван Франко • "Притча про життя", Іван Франко • "Притча про рівновагу", Іван Франко • "Притча про красу", Іван Франко • "Притча про любов", Іван Франко • "Притча про приязнь", Іван Франко Посилання на список відтворення "Іван Франко - найкраще": • Іван Франко - найкраще