Сайт использует сервис веб-аналитики Яндекс Метрика с помощью технологии «cookie». Пользуясь сайтом, вы даете согласие на использование данной технологии.
Мово моя, синьокрилая птаха! Гірко без тебе мені в чужині. Стала німою, як сон - бідолаха... Серце гаряче, слова - крижані! Мова моя настраждалася вволю. Час був жорстокий і дуже стрімкий. Били до крові, нівечили долю, Змусили втратити голос дзвінкий! Мово моя, як тебе не любити! Вік українець прислів'я вжива! Скільки тебе намагалися вбити! Марно! Ти - всупереч всьому - жива! В мирну добу, а тепер - і на фронті Силою духу з глибин повставай! В думі і в співі, в сльозах і в турботі, Птахо моя синьокрила - співай! Серця звитяга народжує слово! Час німоти вже сплива в небуття! Ми збережем тебе, рідная мово, Нашим нащадкам! Ціною життя..
